Бідненько, але чистенько

0
3

Мене задолбали вимагання разом із байдужість.

Автор історії про жабу, яка сильніше людини, скаржилася, які всі жадібні. Тільки от цікаво: чи розуміє вона і їй подібні різницю між спокусливими дівчатами з тоннами лахів і звичайними туристами, котрі їдуть поїздом? Різницю між жадібністю і економією?

Коли в плацкарті вимагають чистоти туалету — це не жадібність, це нормально. Коли там ж вимагають не садити п’яних пасажирів — це теж нормально. Туалети повинні бути чистими, а у поїзді за правилами п’яним їхати не можна. У провідника повинна бути з собою аптечка — це теж нормально. Так само, як і скло в під’їзді повинні бути цілими, а батареї — працювати. Це нормально. Я не вимагаю поставити шкіряні дивани і квіти на поверхах старого панельного будинку, але вимагаю і активно домагаюся чистих стін.

Коли я купую продукти в економ-магазині, я не чекаю супер-брендів і не чекаю делікатесів. Але хліб повинен бути без плісняви, а крупа — без комах. І коли бачу те або інше, я піднімаю скандал.

Не чекаю, що джинси з розпродажу будуть сидіти ідеально на фігурі або не будуть линяти. Але дірок у них бути не повинно, інакше я їх поверну. Так, можете вважати, що мене душить жаба. Але я не буду для метушні з саджанцями витрачати кілька тисяч на штани тільки тому, що у когось не вистачає мізків думати незалежно від брендів.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here