Диявол в транзисторах

0
2

У мене повільно, але вірно погіршується зір. Що поробиш, природа нагородила вродженої прогресуючою міопією. Але всі люди, що старше 50, дізнаються про це, як один твердять: «Це все від комп’ютера».

Заболить голова, підніметься температура або те й інше разом — не дай бог, дізнається хтось із рідних, особливо бабуся. У відповідь летить набила оскому фраза: «Це все від комп’ютера!»

Стане самотньо або тоскно на душі — це вже точно винен комп’ютер.

Проблеми з друзями — звичайно ж, треба менше дивитися у комп’ютер, спілкуватися в інтернеті, ми геть забули, що таке дружба і як потрібно спілкуватися.

Треба було займатися навчанням, підтягнути одне, зробити реферати та лаби по іншому. Отримала від тієї ж бабусі геніальний відповідь: «Вчися, але в комп’ютері не сиди». Бабуся! Я вчуся на програміста! Це раз. По-друге, я з задоволенням піду в бібліотеку і позаймаюся з потрібною літературою там, але я не піду нікуди, якщо на вулиці така сльота, що до найближчого смітника не можна Екшн ти, не промочив ноги. Або заметіль. Або мені банально нездужає. Ні, дякую, я краще посиджу вдома з чашкою гарячого чаю, паралельно вивчаючи в інтернеті потрібний мені матеріал.

Виходить, що у всіх бідах винен комп’ютер. Ну що тут скажеш? Задовбали!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here