А я поділюся досвідом роботи в центральному магазині замечательнейшей мережі магазинів «Сплав». В асортименті — туристичний одяг і спорядження з домішкою військової, відомчої та охоронної форми.
* * *
Відділ одягу охоронних структур.
— Мені форму.
— Вам яку? — широким жестом показую я на десяток манекенів з різною формою для охорони.
Варіанти розвитку поЕкшн :
— Ну, нашу!
— Чорну! (70% моделей є в чорному кольорі.)
— Гретту! (З цього матеріалу випускається мало не половина форми.
В кращому випадку людина починає дзвонити начальнику.
* * *
— Ви знаєте, вашого розміру, на жаль, немає.
— Як немає?
— Закінчився.
— Пошукайте!
— Ви розумієте, немає. Зовсім.
— Ну подивіться, може, завалялося…
* * *
— Дайте мені ось такі штани, тільки сині.
Здивовано дивлюся на штани, які значаться під назвою «штани Охоронець сині гретта».
— А ці?
— Це чорні з синім відливом.
— Вони всі такі.
— Ні, принесіть сині, я подивлюся.
Помянувший мене добрим словом комірник приносить всі десять пар даних штанів даного розміру.
— Вони всі чорні!
Стенаю плечима. Не вірять мені на слово.
* * *
Відділ камуфляжу.
— Вони за кольором не підходить!
Куртка і штани однієї і тієї ж розмальовки. Де-то одне плямочка більше, інша менше.
— А у вас є жіночий камуфля-я-яж?
* * *
— А шо це у вас тут нічого доброго-то немає?
В помсту з магазину чоловік пішов з двома пакетами покупок.
* * *
І моє улюблене. По телефону:
— Мені потрібен швитер під гулушутук.
Навіть великий гуру, давно пізнав дзен читання думок і розуміння покупців, подвіс на хвилину, перш ніж зрозумів, що це светр з трикутним вирізом під краватку.
* * *
Як же було шкода розлучатися з цим магазином! Хто працював у Сплаві», той в цирку не смішно.
