Грошей мені, та побільше

0
1

Постійно стикаюся з нерозумінням людьми масштабів грошей. Як тільки в новинах з’являється історія про депутата з сотнею квартир, все тут же пропонують позбавити його зарплати, як ніби він із зарплати ці всі квартири купив. Останньою краплею стала фраза від молодого знайомого, що якщо б він заробляв 400 тисяч, то попрацював би кілька років, заробив би дітям і онукам, і пішов би на пенсію в 25.

Так от, ми з дружиною на двох заробляємо ті ж самі 400 тисяч в місяць, здавалося б, золоті гори! А що на ділі?

Трохи більше 50 тисяч — ПДФО, ще під 50 — їжа, одяг, проїзний та інші базові витрати, бо ціни у нас не низькі. Залишилося 300. Іпотека далеко за МКАДом — 65 тисяч, плюс страховка, з’їм однушки далеко від метро — ще 30. Залишилося 200. Няня — 40 тисяч в місяць. Сходити в кіно, замовити піцу додому та інші невеликі розваги — від 10. Це основні витрати, з яких нічого не можна викинути (справді, не можна ж не платити податки, так і тулитися з підростаючим дитиною в орендованій однушке при тому, що хочеться ще дітей, дуже важко).

Але все ж залишається цілих 150 тисяч в місяць, які можна витрачати на що завгодно! От тільки влітку будуть ключі від квартири, треба буде робити обробку (мінімум 1 мільйон), купувати меблі (ще приблизно 1,5), на перший внесок по друзях-знайомих були зайняті сотні тисяч, та й іпотеку як-то не хочеться 25 років тягнути, треба б швидше… Ось і виходить, що всі доходи на багато місяців і навіть років вперед давно розписані, купівля машини навіть не обговорюється, на телефон треба збирати, а відпочинку нам ще довго не бачити.

Товариші, той, хто заробляє в рази більше вас, як правило, відрізняється лише тим, що через багато-багато років у нього буде своє житло де-небудь в кінці географії. Так, я можу не морочитися з готуванням їжі і ходити на обід в їдальню на роботі, мені не доводиться винаходити страви з жиру й картоплі, щоб прогодувати дітей, я можу купувати нову одяг, а не ходити в рваних джинсах за 10 років, але хіба це розкіш? Я не можу купити сто квартир (так блін, навіть одну в Москві мені не подужати!). Я не їжджу відпочивати кожен місяць (хоча дуже хотів би) і не купую машини двадцяти коханкам. Для всього цього потрібен зовсім інший рівень доходу.

А задовбав мене той, хто першим придумав фразу: «Після ста тисяч грошова мотивація не працює». Засуньте собі в musculus gluteus всі корпоративи, страховки і печеньки! Дайте мені, блін, грошей!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here