Доброго дня. Давайте знайомитися: я дівчина 25 років від роду. В анамнезі — шість років роботи продавцем і три роки бухгалтером. Шукаю роботу четвертий місяць.
«Ой, у вас немає вищої освіти». Мій інтелект в очах ейчара різко падає і відновлення, мабуть, не підлягає. «У нас в компанії працюють тільки дипломовані фахівці». Ага-ага. Тільки у вашій компанії працює моя подружка, і я частенько чую, що «дипломовані» бухгалтери-економісти не можуть налагодити нормальну роботу відділів та документообіг. В результаті страждає виробництво, зарплати співробітників і виникає нескінченна плинність. До речі, мій червоний диплом коледжу і єдина сесія, що залишилася до одержання того самого вищої освіти, нікого не вражають.
«Ой, ви отримуєте вища? Ви ж будете без кінця і краю відпрошуватися на сесії і гальмувати нам робочий процес». Недовірливі кучерики блідо-лілового кольору осудливо погойдуються в такт кожному сцеженному крізь зуби речі. Демонстрація заліковки не дає видимого ефекту. Обіцянка передзвонити залишається невиконаним.
«Ой, ви нам зовні не підходите. У нас працюють дівчинки-феечки. І взагалі, бухгалтерія — це обличчя фірми». Ось тут я, випавши в осад, не знайшла, що сказати. Дуже хотілося поцікавитися, чим саме займається бухгалтерія на цьому підприємстві, що мій далекий від баранячого вага послужив відмовою мого бажання обміняти свої знання на купюри різного номіналу. До речі, ейчар не відрізнялася гарним манікюром, а дівчатка-феечки, що курсують по коридору, виділяли амбре курива і могли похвалитися немитим волоссям і брудним взуттям. Пофіг, «феечки» ж…
«Ой, ви працювали в торгівлі, а у нас тут виробництво і великі обсяги…» Мадам, у мене в резюме чітко зазначено, що підприємство, на якому я гарувала з раннього ранку до пізнього вечора, було виробництвом. Тільки харчовим, а не «железячным». І обсяг робіт, який я на ньому виконувала, було в рази більше, ніж у тих двох цехах, які є у вас в наявності.
«З вашим рівнем освіти і досвідом роботи ми можемо запропонувати вам зарплату трохи вище прожиткового мінімуму». При цьому дівчинка-феєчка, що сидить поруч з вами і виконує на порядок менше роботи, але має куплену в переході корочку про вищу освіту, буде отримувати в рази більше і скидати на вас велику частину своєї роботи. І про косяки не забуде.
«Ой, ви влаштовуєтеся, щоб відразу ж в декрет піти». Звичайно-звичайно, саме за цим я йду на підприємство. Я не хочу працювати, я хочу саме в декрет. І дарма що в мене безпліддя, про який я досить спокійно розповіла ще півгодини тому.
Завтра з ранку я піду влаштовуватися в звичайний продуктовий магазин продавцем, зарплата в якому буде більш або менш пристойною. Я схудну до ваги «феечки». Я отримаю свою корочку про вищу освіту. Я выжгу пергидролем волосся і наращу п’ятисантиметрові відьомські кігті. Я забуду все, чого вчилася, і викину на смітник весь свій досвід. І через рік, без зайвих проблем прийшовши на роботу, я повисну черговим офісним планктоном, хлопающим нарощеними віями, буду ляльковим голосочком розповідати про те, що весь світ поганий і вічно норовить мене образити, строчити нескінченні відписки, звалюючи свою роботу на новеньких стажистів, позбавляючи їх премії і можливостей, буду мати їх мозок і гроші. Напевно тільки після цього я зможу стати «найдостойнішим з гідних фахівців» і буду заслуговувати уваги і часу ейчарів і начальників.
Ось тільки не варто потім скиглити в інтернеті про те, що ніхто не хоче працювати, а «феечки» дістали своєю тупістю, безперспективні новачки не хочуть нічого робити, і взагалі, чи працюєте ви один, бідний-нещасний. Ми хочемо. Тільки вам ми задарма не потрібні.
