Мама не наругает?

0
291

Я студент, навчаюсь на лікаря. Як же мене задовбали грубі, зухвалі, дискримінують керівники!

Прийшов влаштовуватися на роботу, розмовляю з головною медсестрою. Вона задає ряд стандартних запитань: де вчуся, живу, навіщо мені робота. І раптом: «А батьки-то не проти?» Я не витримую і тим же тоном відповідаю: «А яка різниця?» В результаті мене, незнайомої людини, почали відчитувати прямо в кабінеті, підвищувати на мене голос і пояснювати, що коли влаштовуєшся на роботу до роботодавця, не можна розмовляти з ним в такому тоні. Я вибачився і сказав, що я вже повністю дієздатний, і питання про батьків недоречний — так і не проти вони, раз вже на те пішло. У відповідь я чую: «Немовля народився — ось він теж дієздатний». Батько мій — досить досвідчений юрист, і я б з легкістю міг пояснити, чим відрізняється повна правова дієздатність від приватної. Так і фізична дієздатність дитини — теж питання спірне… Але я не став включати правдоруба, тому що кабінетна правда була на їх стороні. На роботу мене прийняли, і колектив склався дуже хороший.

Невдалий шлюб, купа дітей або просто брак чоловічої уваги? Не треба показувати себе ерудитами в області юриспруденції та і взагалі, краще завжди залишатися людьми. Добрими, порядними і добрими. З повагою, майбутній лікар.