Ні хвилини без звязку

0
3

Отже… Спілкування по телефону.

Якщо вам колись і вам не дзвонить ваш близька людина, краще не беріть трубку. Повірте: буде потрібно, вам передзвонять. Немає сенсу брати трубку, говорити: «мені ніколи» і кидати її. Те ж відноситься до слів «у мене тут борщ збігає», «руки в фарбі» і т. д. Вам дзвонить не ваш начальник, не мама (брат, дружина, інший близький родич), якщо вам так колись, навіщо трубку брати? Ви лише відбираєте свій час і час людини на тому кінці, а іноді і трохи грошей за ту хвилину або близько того вашої розмови.

Окремо дістали ті, хто заявляє: «Я за кермом, чого дзвониш? Я через тебе в аварію зараз потраплю». Так за кермом ви взагалі трубку не повинні брати.

Загалом, не беріть трубку, будь ласка. Вам передзвонять.

Не менш задовбали такі персонажі. Хоча ні, вже не задовбали, а просто викликають здивування. Сидячи в туалеті, вони розмовляють зі своїм хлопцем або дитиною, щебечучи милості чи розпитуючи, що вони там їли, поки за ними стоїть черга зовні і все це слухає. І одна справа, коли в тебе перерва 10 хвилин, за який потрібно встигнути все. Але ж вони роблять це навіть в туалеті перед виходом з роботи, вже ввечері, коли попереду стільки часу. Або в ліфті, знаючи, що зв’язок ось-ось загине (одного разу так і було: хлопець лише сказав привіт, щось запитав, а потім: «Я тебе не чую, я в ліфті, передзвоню»).

Телефони, звичайно, міцно увійшли в наше життя, але принцип «ні хвилини без зв’язку» — це вже перебір, дорогі мої.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here