Прочитала тут жалісливі історії про ремонт пралок та ноутбуків і вирішила поділитися своїм досвідом.
Накрилася у мене на ноут клавіатура. Так як на нещасний девайс була неодноразово пролита вся барна карта, це було дуже навіть очікувано. Але лагодити-то незамінний робочий інструмент потрібно… Справа відбулося в неділю, я тут же взялася за пошуком в Гуглі сервісу, який працює без вихідних. Перша посилання за запитом, здзвонилася, менеджер мило повідомила, що до мене може приїхати кур’єр і сам забрати ноут, на ціну це не позначиться. Відразу була озвучена і вартість заміни клавіатури — 2000 рублів. На радощах упаковую ноут з усіма шнурами-зарядками в чохол і чекаю кур’єра.
Прийшов молодий чоловік, представився сервіс-інженером, оглянув «пацієнта», зробив опис. Мій чохол брати відмовився: не влазив в рюкзак. Мене це трохи обурило, я попросила бути з технікою акуратніше. Зателефонувати і повідомити про результати обіцяв в понеділок-вівторок.
Робота стоїть, без ноутбука ніяк. У середу дзвоню сама. Мене десять разів перекидають за багатоканальним телефоном, в результаті обіцяють передзвонити протягом десяти хвилин. Передзвонили через дві години, повідомили про те, що провели діагностику (я не просила мене про неї не попереджували), в ході якої виявили необхідність ремонту «трохи окислившейся» материнської плати на 8000, але старший менеджер, так вже і бути, згоден зробити мені ремонт зі знижкою — за 7500.
Я почала тихо закипати: ноут недорогий, рік тому я купувала його за 15 500, віддавати за ремонт половину вартості — звільніть. Прийшла додому, попросила у чоловіка грошей, розповіла йому цю історію. Він одразу ж зателефонував до сервіс і зажадав повернути бук без ремонту. З ним довго сперечалися, віддавати не хотіли. У мене вже нерви на межі до того моменту були, готова була купити новий, лише б зі старого хард повернули.
Загалом, пішли забирати. Я в сервіс заходити не стала, чоловік же з ними лаявся ще близько години, поки я чекала на вулиці. Яке ж було моє здивування і обурення, коли йому повернули бук з трьома видертими кнопками і прокоментували, що вони, напевно, у кур’єра в машині відвалилися (це як так везти треба було?!). Загалом, здерли грошей за діагностику. Я б ще зрозуміла, якби вони змінили клаву, проблема б не наважилася, і після узгодження зі мною вони його продіагностували. Але ці розумники вирішили відразу почистити від пилу, поміняти термопасту, а потім вже братися за основну проблему.
Після таких пригод віднесли ноут в якийсь непримітний підвальчик до доброго майстра Сергія, який за 500 рублів з’ясував, що крім клавіатури все ж ремонтувати нічого не потрібно, за що йому більше спасибі. А клавіатуру я сама змінила. Треба було відразу так зробити, а не витрачати на це дорогоцінний час і нерви.
Що хочу сказати наостанок? Ні, ще не задовбали, але, блін, знахабніли в край!
