Скрип склепу — сталь скріпи

0
264

Заходжу в магазин. Відпускаю двері — і вона ме-е-повільно закривається, видаючи несамовитий вереск, моторошний, немов двері склепу у фільмі жахів. Одночасно з цим звуком лунає інший — крик продавщиці:

— Так закрийте ж двері скоріше, е-мое!

Підтягую двері. Продавщиця, трохи зніяковіло:

— Вибачте, вирвалося. Скрип цей просто замучив, весь день двері скрипить, всі нерви вимотала!

Першим поривом було пошкодувати бідолаху: мене цей скрип і за п’ять секунд сказився, а вона його цілий день слухає! А потім розум отямився і цинічно мене запитав: «А чого її жаліти? Взяла б масло та змастила петлі! Але вона сидить, страждає, зривається на покупцях, а вдома ще й родині, мабуть, на горіхи дістанеться».

Я, до речі, аналогічні випадки і в багатьох інших ситуаціях бачу. Зовсім не рідкісне явище.