Добрий день! Я — дівчина двадцяти восьми років, заміжня. Мій чоловік — науковий співробітник в одному державному НДІ, і за кілька місяців він мотається по експедиціям, заробляючи на них більше, ніж за зиму в рідному інституті. А я володію затребуваною, але офісної професією, і у вільний час підробляю репетиторством. Я не хвалюся — це до того, що ми дорослі, освічені люди середнього достатку і сім’ю створили цілком свідомо і розумно. А мене задолбали те, що практично у кожного нового роботодавця чи не першим питанням є «А коли в декрет? А ви точно-точно від нас не втечете?».
Так, я планую дітей, я створювала сім’ю в тому числі і для цього. Нам з чоловіком вже під тридцять, у нашого майбутнього дитини буде прекрасне дитинство. Але до вас я прийшла тому, що в першу чергу хочу працювати саме у вас — подобається зарплата, умови, сфера виробництва. А не для того, щоб через два дні після працевлаштування принести довідку «вагітність 12 тижнів». Я люблю свою роботу, моя кар’єра йде в гору, і декрет буде хоч і приємною, але вимушеною паузою. Я люблю і хочу дітей, але в декрет я піду не сьогодні і не завтра, а тоді, коли ми з чоловіком зрозуміємо, що зараз відповідний час. Це може статися і через рік, і через десять років.
Але, будь ласка, не треба постійно мені про це нагадувати і третирувати «а ось ти від нас завтра втечеш в декрет, ми вас, жінок, знаємо». Я не розумію, чому на роботі, навіть після працевлаштування, я повинна пред’являти чи не план-графік своїх інтимних зв’язків і взагалі піднімати цю тему. Зараз мені належить невелика оперативна процедура у жіночого лікаря, з оформленням лікарняного листка — шефа, напевно, взагалі удар вистачить.
Маючи відношення до кадрового справі, я, звичайно, в курсі, чому роботодавці так турбуються: невигідно вкладати час і гроші в співробітницю, яка незабаром піде в декретну відпустку. Однак що заважає зробити так, що вона ж потім і повернеться? Чому з-за цього мають страждати інші? Мене задовбали ця дискримінація! Зрештою, частина відпустки по догляду за дитиною може взяти і чоловік, і таке трапляється все частіше.
Я хочу працювати на улюбленій роботі, завагітніти, народити дитину і потім повернутися на роботу — а не вислуховувати нагадування про те, що я самка людини, яка тільки й думає про розмноженні.
Задовбали!
