Дитяча поліклініка. Один лікар на всіх. Одночасно в коридорах закладу знаходяться мінімум два десятки дітей плюс батьки. Дві години стояння в черзі — це якщо пощастить.
Жінка, куди ви прете? Чому без черги ломітесь до лікаря, який зараз веде прийом? Що? Довідку підписати? Завітайте в чергу, тому що ви вже третя.
А от ви з хрону чи заходьте разом з пацієнтом? Ах, вам тільки запитати… Теж у чергу он до тих запитуючим.
Дівчина, де-е-евушка! Не треба розпихати всіх, хто зібрався біля дверей у кабінет, і з моською цеглою продиратися до лікаря. Ваша черга ще не піЕкшн шла. Що? Вам же тільки підписати? Тобто через півгодини стояння в черзі ви раптом згадали, що ваше прохання на три секунди, і можна всіх распихнуть, навіть не спромігшись попередити тих, хто зайняв за вами? Стійте далі. Мені плювати, що вам на роботу треба, або що ось-ось магазин на обід закриється. В чергу!
Ой! Пані, а ви тут звідки? Що? Ви зайняли чергу ще вранці, просто віЕкшн шли? Ну, знаєте… ВіЕкшн ти — це коли на десять хвилин, а вас не було майже дві години. Добре влаштувалися: погуляли десь, а потім прийшли до самої своєї черги. А оскільки людина, за якою ви зайняли чергу, не розповів про вас, виходить, що пішли ви, нікого не попередивши. Ось і займайте чергу заново — і не треба тут права качати.
І так кожен раз, коли я приходжу з дитиною в поліклініку. А приходжу я дуже часто. Мене, людину вкрай неконфліктного, просто вибешівают такі ось «позачерговиків». Причому я досить часто помічаю один факт: це в основному жінки. Жодного чоловіка, який би намагався пролізти без черги. Навіть щоб підписати довідку, навіть якщо у його дитини висока температура (цим теж намагаються тиснути на жалість, хоча спокійно можна викликати лікаря додому). І знаєте, я згодна пропускати без черги, але якщо про це попросять ввічливо. І ще: я сама наполягаю на тому, щоб батьки з немовлятами проходили вперед. А решта — у чергу, сучі діти!
