Ніколи не думала, що напишу сюди. Людина я терплячий і спокійний, але ось прийшов час моєї задолбашки.
Як це зараз прийнято говорити, — люто, шалено, до зубовного скреготу задер ремонт вестибюлів метро! Скільки, ні, СКІЛЬКИ можна?! Більше року, а взагалі-то практично півтора, триває ремонт на моїй рідній станції в спальному районі.
Більшу частину часу все просто закрито-забито, робочих там не видно. Стелі місяцями просто зафарбовані чорним, протягнуті тьмяні лампочки Ілліча. Іноді начебто вже готовий сходовий схід перекривається знову на тижні!
Але це все одно меркне в порівнянні з перекриттям на вихідні виходів в центрі міста. Приїжджаєш на станцію і — сюрприз! Потрібний вихід закритий. А якщо йдеш на якийсь захід і час обмежений? Галопом біжи через вестибюль і проходь захоплюючий квест швидкого міського орієнтування.
Є різниця, Маросейка вийти, наприклад, або до Варварке? Коли вже нарешті будуть освоєні всі гроші на цей ремонт, якого так багато, на жаль, у нашому місті? Задовбали!
