Деякий час тому знадобилося знайти роботу, та не аби яку, а віддалену. Обставини такі, що я перебуваю не в тій країні, де шукаю вакансію. І просто до зубного скреготу, до рефлекторного пошуку чого-небудь поважче задовбали роботодавці.
Ви знаєте, на сайтах для шукачів все грамотно розкладено по поличках. Вибираємо: «Робота на дому, віддалена робота». І ось воно, засилля непрохідною тупості!
Якого, питається, Василя ваша вакансія у рубриці «Робота на дому» передбачає просиджування попи в офісі? Або ще краще: ви згодні на іногороднього, або, прости господи, з іншої країни робітника, але і тут виділилися — раз в тиждень приходь до нас офіс, бла-бла-бла.
Я не розумію. У нас XXI століття на дворі, розвиваються технології, тільки дворова собака не знає про програми для відеозв’язку. А роботодавці, що ж, виходить, так і зупинилися в розвитку 50 років тому?
