Викладачі від бога

0
238

Наболіло. З дитинства я хотіла займатися танцями, але якось не зрослося. Зважилася я у вже досить зрілому віці, і, як ви розумієте, питання про те, щоб танцювати на публіці, взагалі не стояло. А далі почався цирк з кіньми.

Один викладач (цілком мене влаштовував) підмінявся через раз. Дівчинка на заміну вела заняття мовчки. Можливо, це ноу-хау, але я якось не оцінила.

Знайшла іншу школу, і все було добре, поки з-за малої кількості людей групу початківців та профі не вирішили об’єднати. І «начинашки» стали відвалюватися, тому що витрачати на них час вчитель стало нудно, вона воліла займатися тільки з досвідченими. Я залишалася до останнього, але, вислухавши одного разу лекцію про відсутність у мене прогресу і цілеспрямованості, все ж пішла.

Знайшла ще одну школу і — о диво — грамотного викладача, здатного зрозуміло пояснювати базу і динаміку рухів без роздратованих зітхань і закочування очей. І у мене, вже вважала себе безнаЕкшн ної тупицею, стало виходити.

Так от, шановні, якого чорта ви претеся у викладання, якщо не здатні розрахувати свій час, тримати свій настрій і розробити методику викладання?