Все, що крім

0
231

Припустимо, у вас в житті трапилося нещастя. Справжнє, без дурнів. Смерть близьких, важка хвороба, втрата майна і роботи, проблеми з законом, і все це разом… Дорогі друзі, будь ласка, попросіть у мене грошей без віддачі, попросіть співчуття — моя жилетка у вашому розпорядженні. Попросіть будь-яких послуг, фізично мені доступних. Але не просіть одного: «Влаштуй мене на роботу».

Точніше, як: просіть, якщо реально готові відволіктися від своєї ситуації і прийти до роботодавця з позицією «я новий співробітник», а не «мені потрібна благоЕкшн ність». Ну, не передбачена в жодній компанії ставка «даруємо гроші і відчуття соціальної спроможності в обмін на тужливий погляд і історії про важкій життєвій ситуації»!

Адже і просяться навіть не на посади сторожів і кур’єрів (хоча і там таке неприйнятно). Просяться на нормальну кваліфіковану роботу, не маючи належних навичок, слізно обіцяючи пройти стажування, почитати спеціальну літературу і т. д. А потім тобі дзвонять і повідомляють: «Знайомий ваш нас підвів, не можемо до нього додзвонитися». Ти дозваниваешься і з’ясовуєш, що він відвідує медичні процедури або могилу близької людини, а частіше просто бухає у депресії. І лаятися в такій ситуації, звичайно, незручно. Але тобі-то що тепер робити зі своєю репутацією і зв’язками? Ти ж натуральним чином позоришься, і більше твоїм рекомендаціям ніхто не повірить.

А один надуется і буде розповідати, яка ти черства скотина: у нього такі біди, а ти смієш дзвонити і запитувати, дочитав він потрібну книгу і виконав тестове завдання. Більш того, навіть якщо виконав, згнітивши серце, в тебе вистачає духу вказувати на численні помилки і вимагати виправлення! Ну не сволота? В результаті і дружбі кінець.

Чомусь вважається, що просити грошей — соромно, а роботи — похвально і гідно. Але, друзі, вникніть в ситуацію. З грошима простіше буде, чесне слово.