Я терпів і вам велів

0
253

А мене задовбали ось такі мінімалісти, як в історії «Із зворотного боку життя», які живуть за принципом «бери, що дають, і не вякай, раЕкшн , що хоча б це дали». Такі поняття, як «комфорт», «зручність», «краса», для них — порожній звук. Причому, як це пов’язано з поняттям виживання, на яке так зазначає автор, я взагалі не розумію.

До того ж, більшість категоричний заяв, що приводяться в приклад, просто притягнуті за вуха, а дещо так і зовсім згадано для красного слівця. У мене хороша пам’ять, і я пам’ятаю практично всі історії, про яких йде мова. Ну зовсім не те їх автори мали на увазі!

Може, хтось пояснить, чого прагнути до кращого — гріх? Чому при наявності коштів негоже купувати дорогі брендові речі? Чому, врешті-решт, людина не має права поскаржитися на непотрібні подарунки, які йому потрібні, як рибці парасолька? І з яких таких пір все це стало характеристикою зажравшегося сноба?

Знаєте, якщо мені близька людина дарує хрень на паличці, прикро буде не через самої речі, а через зневажливого ставлення цієї людини — дарувальнику відомі мої смаки, але він чомусь знехтував ними. Якщо те ж саме подарує колега чи просто знайомий, я від душі подякую — мені хотіли зробити приємне, але помилилися, через нестачу інформації, нічого страшного.

На роботі і вдома крутилася весь рік, як білка в колесі? Я хочу просто відпочити біля моря. Так, щоб ліжко було м’яка, їжу готував шеф-кухар, офіціант приносив, прибирала покоївка, а екскурсії носили легкий розважальний характер. Ситуація на роботі стабілізувалася, аврали припинилися, а всі трудомісткі домашні справи типу ремонту або переїзду давно закінчені? Що ж, я готова до активного відпочинку!

Так, потрібен новий мобільник… Я збираюся з ним розмовляти, писати SMS, а ще сидіти в інтернеті, читати книги, слухати музику, користуватися різноманітними мобільними додатками, багато з яких пожирають пристойну кількість ресурсів. Ні, дешеву китайську трубку, яка заглючить вже через півроку та на яку не знайти запчастин, я купувати не буду. Айфон, втім, теж — не хочу переплачувати за бренд. Але це буде досить потужна енергоємна «лопата» з відповідними якістю і цінником. Якби я мав бажання використовувати телефон тільки за його прямим призначенням — взяла б недорогу кнопкову модель.

Шуби я не ношу, але, припустимо. Еко-хутро — це звичайний штучний хутро. Заради нього тварин не вбивали, тому він і «еко». Все, на цьому його переваги закінчилися. В такій шубці можна комфортно себе почувати теплою «європейської» взимку. Мабуть, якщо я зберуся на різдвяні свята в широти з відповідним кліматом, я не буду випендрюватися з приводу натуральності матеріалу. Але при нашому кліматі (коли ти щиро радієш потепління до мінус п’ятнадцяти) ця шмотка повисить весь сезон в шафі, тому дякую, не треба.

При виборі супутника життя я в першу чергу звертала увагу на моральні якості і духовні цінності, але що такого поганого в бажанні до всього іншого споглядати сукупність милих моєму серцю чорт? Ні, я знаю, що ідеальних людей не буває, але якщо цікавий мені співрозмовник ще й симпатичний зовні, це все-таки плюс, хоч і не критичний.

І, судячи з більшості історій тут, так міркують багато за дуже рідкісним винятком. Без пафосу і снобізму, людям не потрібні блюдця з відводками і власний попоподтиратель, а в прагненні жити комфортно я, хоч убий, нічого поганого не бачу.