За власним небажанню

0
2

Мій стаж роботи — приблизно десять років. Працювала в маленьких компаніях, працювала в дуже великих. Працювала в зовсім російських компаніях, працювала в дуже міжнародних. Працювала з начальниками, працювала з начальниками. Була секретарем, була рядовим співробітником, була шефом. Працювала у врожайні часи, працювала в кризу.

Знаєте, що не змінилося за десять років? У нас всіх, завжди, скрізь звільняють за власним бажанням. Вчора ви були цінним співробітником, сьогодні ще по дорозі на роботу не знали, що у вас вже є власне бажання, — і тут на тобі! Кого «просять» під скорочення, кого за банальний розбрат з начальством — але виключно за власним. Лякають доганами і занесениями, занапащене кар’єрою і навіть фізичною розправою — і ніколи, ні за що не звільняють по закону, по-людськи: з повідомленням, розірванням договору за взаємною згодою і компенсацією.

Я для себе давно вирішила: хай катують праскою, але я з власного більше не пишу. Тому що так продовжуватися не може. Хамуваті продавці, невиховані діти, холодна зима і погані дороги — з усім цим можна жити, але якщо в країні немає закону, у нас немає світлого майбутнього.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here