Багато дівчат живуть тільки мріями про те, як вийти заміж за іноземця і виїхати в красиву заморську країну. Вони вважають, що їх майбутній чоловік – іноземець опиниться багатим, чуйним, добрим принцом на білому коні, який зробить для своєї коханої рай на землі. Іноді трапляється так, що в реальному житті виходить трохи інакше. І так, розглянемо плюси і мінуси шлюбу з іноземцем. Також хочемо вам порекомендувати брак с иностранцем ЮСТ групп
Вийшовши заміж за іноземця, ви зможете змінити місце проживання і отримати громадянство іншої держави. До того ж, переїзд в іншу країну відкриває нові можливості і горизонти, розвиває кругозір. Найчастіше вийти заміж за іноземця прагнуть ті дівчата, які не відрізняються патріотизмом і просто мріють покинути свою країну, в пошуках чогось нового.
Згідно зі статистичними даними, жінок в Росії на порядок більше, ніж чоловіків. А якщо ще відкинути наркоманів, алкоголіків і бомжів, то їх залишається зовсім мало. До того ж, російські чоловіки розпещені увагою жіночої статі, і вони не намагаються справити враження на жінку. Що стосується іноземців, то більшість з них з самого дитинства розуміють справжню цінність сім’ї, а також дбайливо і шанобливо ставляться до жінки, адже вона – це мати і берегиня домашнього вогнища. Так, інші країни – інші поняття.
Найчастіше іноземці більш матеріально забезпечені, ніж чоловіки в Росії. Якщо Вам вдалося вийти заміж за іноземця, швидше за все Ви забудете про матеріальні проблеми. Наважуючись на такий крок, задумайтеся над тим, що в іншій країні зовсім іншу мову, закони, люди, звичаї, правила і т. Вам доведеться починати жити заново, шукати нових друзів, оскільки теперішні друзі залишаються тут. Будь-яка нормальна дівчина не захоче сидіти у чоловіка на шиї все життя. До того ж, є чоловіки, які просто цього не дозволять.
Тому рано чи пізно вам доведеться шукати роботу. Це буде зробити не так просто, тому що всі дипломи про освіту, які видають в нашій країні, не завжди працюють за кордоном. Якщо ви вирішили вийти заміж за чоловіка – іноземця, то для початку дізнайтеся, як в його країні ставляться до жінок. Що стосується Заходу, то там з цим проблем немає. А ось у східних країнах іноді жінок вважають другорядними, безправними, несамостійними, які повинні в усьому підкорятися чоловікові.
Тому подумайте, чи зможе слов’янське ваше нутро змиритися з таким статусом. Враховуйте також і те, що ви зможете батьків, братів, сестер бачити вкрай рідко. Ясна річ, що літати до них на вихідні щотижня ви не зможете. Максимум – це спілкування по скайпу.
Головне, зважте всі «за» і «проти», ще раз обміркуйте своє рішення.
В нас багато крисної інформації на різні теми, рекомендую почитати на інші статьї, на нашому сайті а також незабудьте перейти на сайт з поссиляння, яке я поставив вище у тексті, в них ви знайдете що шукаете. Сподіваюся, що моя замітка вам допомогла і ви знайшли тут корисну для себе інформацію та знайшли відповіді на свої питання. В нас багато крисної інформації на різні теми, рекомендую почитати на інші статьї, на нашому сайті та незабудьте перейти на сайт з поссиляння, яке я поставив вище у тексті, в них ви знайдете що шукаете. Сподіваюся, що моя замітка вам допомогла і ви знайшли тут корисну для вас інформацію а також відповили на свої питання.
Вчені з’ясували, як з’явився волоський горіх
Дерева роду Juglans з сімейства горіхових ростуть в теплоумеренних районах Євразії і Північної Америки, в горах Південної Америки. Всього рід становлять 21 вид, найвідоміший з яких — волоський горіх (J. Regia) походить з Балкан, Південно-Західної та Центральної Азії. Всі види-дерева, висотою до 40 м і з перистим листям. Еволюційна історія роду бере початок в Північній Америці близько 45 — 35 млн років тому. Відомо, що в ті часи рід Juglans розійшовся на дві філогенетичних гілки — попередників чорного горіха (Juglans nigra) і сірого горіха (Juglans cinerea). Однак подальші шляхи розвитку роду залишалися досі загадкою.
Повногеномне секвенування 80 дерев, що представляють 19 видів роду Juglans, показало, що волоський горіх-продукт гібридизації двох давно вимерлих видів. До кінця олігоцену (33,9 — 23 мільйонів років тому) розійшлися чорний горіх і сірий горіх поширилися в Європу, де об’єднання генетичного матеріалу цих двох видів близько 3,45 млн років тому дало попередника сучасного грецького горіха. Протягом плейстоцену (2,6 млн — 11,7 тис. років тому) Земля багаторазово піддавалася льодовиковим періодам — відрізках часу, коли льоди покривали материки і рівень світового океану значно падав. У часи зледеніння всі європейські представники роду Juglans загинули, залишивши на території Старого Світу тільки гібрид, який і дав початок волоському горіху. Сірий і чорний горіхи і зараз поширені на території Північної Америки.
Дослідники змогли охарактеризувати генетичний набір не тільки волоського горіха, але і залізного горіха (J. sigillata) і сірого горіха (J. cinerea). За словами авторів, геномний мозаїцизм всіх трьох видів свідчить про тривалу гібридизації на протязі їх еволюції.
