Зомбификатор

0
218

Притомилися докладно пояснювати, ким я працюю, зазвичай відповідаю просто: «Рекламіст я». Топ питань від людей за тридцять п’ять:

— А, це ти рекламу по телеку під час фільму крутиш?

Так, особисто я тобі її в телевізор закачую і з маленького дистанційного пультика включаю зло.

— А че, он той он телефон, у якого в рекламі хлопець на роликах, він і справді такий крутий? А то такий дорогий!

Не беріть, фуфло телефон. Це я вам як виробник відповідаю.

— А скільки коштує рекламу мені зробити? У мене кіоск на ринку, не купують ні фіга.

Включаю телепатію, здогадуюся про товар, місці продажу. Вам — дорого. Нереально. Не потягнете. Ідіть в жопу.

— А куди тобі подзвонити? Мені в газеті оголошення потрібно.

Е-е-е… В газету подзвони.

— А ти всяку рекламу вмієш? Моєму Малому вже шістнадцять, розумний, красивий, а його дівчата не люблять.

Давайте я йому на лобі напишу: «Я прикольний».

— О-О-О, реклама! Заробляєш! А яка в тебе машина?

Пральна, @#$! В кредит!

— Ой, сволочна у тебе робота, сволочна. Особливо, напевно, важко календарики і листівки по шухлядах розпихати.

Ще складніше їх від руки малювати фломастерами і ночами по під’їздах бігати, обходячи консьєржок і кодові замки.

— А мене можна влаштувати? Дизайнером там… Я он все життя на роботі стінгазети малюю.

Директором у видавництво не хочете?