Нещодавня записка Білла Гейтса, в якій описується зміна кліматичної стратегії, викликала критику з боку вчених-кліматологів, які стверджують, що він використовує оманливі тактики, такі як «солом’яні аргументи» та «помилкові дихотомії». Меморандум, опублікований минулого тижня, пропонує стратегічний перехід від основного фокусу на скорочення викидів до вирішення проблеми бідності та страждань у країнах, що розвиваються.
Головний аргумент меморандуму
17-сторінковий документ Гейтса пропонує перенаправити ресурси та увагу на полегшення негайних страждань, стверджуючи, що глобальне потепління не призведе до загибелі людства. Він також припускає, що рішення щодо фінансування в країнах, що розвиваються, часто вимагають вибору між кліматичними заходами та програмами допомоги, створюючи складні численні розрахунки у світі з обмеженими ресурсами. Ця точка зору відгукнулася на деяких, у тому числі на колишнього президента Дональда Трампа, який назвав це корективом того, що він назвав «кліматичною містифікацією».
Реакція наукової спільноти
Проте кілька кліматологів рішуче виступили проти аргументів Гейтса, стверджуючи, що вони спотворюють науковий консенсус і надто спрощують складні проблеми, пов’язані зі зміною клімату.
“Аргументи солом’яних людей” і фальшиві вибори
Зік Хаусфатер, науковий співробітник Berkeley Earth, заперечив, що ідея про те, що кліматичне фінансування має відбуватися за рахунок подолання бідності, є помилковою передумовою. «Безпідставно припускати, що припинення фінансування клімату автоматично призводить до збільшення допомоги», — сказав він. «Ми не обов’язково живемо у світі нульової суми».
Кетрін Хейгоу, головний науковий співробітник Nature Conservancy, повторила цю думку, критикуючи твердження Гейтса про те, що глобальне потепління не призведе до смерті людства, як спотворення наукових попереджень. «Вчені не прогнозують вимирання людства», — пояснив Хейго. «Натомість ми попереджаємо, що страждання збільшуються з кожним десятим відсотком потепління».
Деніел Суейн, кліматолог з Університету сільського господарства та природних ресурсів Каліфорнії, описав меморандум як такий, що базується на «беззаперечно хибній дихотомії» — зображує вибір між світом, де все добре, і «фактично кінцем світу». «Насправді існує цілий спектр поганих речей, які можуть трапитися між ними», — сказав Суейн.
Більш широкий контекст кліматичних впливів
Вчені підкреслюють, що кліматична політика вже допомогла запобігти найбільш катастрофічним кліматичним сценаріям. Однак навіть нинішня траєкторія призведе до значних людських страждань через підвищення рівня моря, посилення посух і повеней, а також інші небезпеки, пов’язані з кліматом. Ці наслідки не обмежуються Південним полюсом або бідними країнами, а поширюються на всі регіони та екосистеми по всьому світу.
Суейн підкреслив розрив між запискою Гейтса та реальністю зміни клімату. Наприклад, у записці йдеться про те, що підвищення температури вимагатиме призупинення діяльності на відкритому повітрі в найспекотніші години та інвестування в центри охолодження та системи раннього попередження. Хоча «кожному потрібен кондиціонер», зазначив Суейн, у багатьох частинах світу зараз немає цієї базової потреби.
Відповідь від Гейтса та Cop30
Після критики Гейтс пояснив свою позицію в інтерв’ю, припустивши, що його записка мала на меті представити «прагматичний погляд», зосереджений на максимізації ресурсів та інновацій для бідних країн. Він визнав, що ті, хто не вважає зміну клімату важливою або бачить у ній апокаліптичну загрозу, можуть не погодитися з його поглядами.
Обговорення меморандуму відбувається напередодні глобального кліматичного саміту Cop30 у Бразилії, який дає можливість просувати глобальні зусилля з боротьби зі зміною клімату. Хейхо наголосив на необхідності безпосереднього вирішення кліматичної кризи, зокрема шляхом відмови від викопного палива.
Зрештою, меморандум підкреслює складність розподілу ресурсів для вирішення як безпосередніх страждань, так і довгострокових екологічних проблем, баланс, який вимагає ретельного розгляду та відкритого діалогу між політиками, науковцями та керівниками філантропів.
По суті, реакція наукової спільноти на меморандум Гейтса підкреслює важливість тонкого розуміння кліматичної кризи та застерігає від надмірного спрощення вибору та рішень, необхідних для пом’якшення її наслідків.
