Недавні спостереження показують, що наші поточні моделі Всесвіту можуть бути фундаментально помилковими, і з’явилося несподіване рішення: сам простір може поводитися як в’язка рідина. Це означає, що космічний вакуум не є порожнім, але створює незначний опір розширенню, потенційно вирішуючи розбіжності в нашому розумінні темної енергії.
Проблема з поточними моделями
Десятиліттями вчені покладалися на модель Λ-CDM, яка розглядає темну енергію — силу, що спонукає прискорене розширення Всесвіту — як постійну, незмінну фонову енергію. Однак нещодавні дані спектроскопічного приладу темної енергії (DESI) показали невелику розбіжність між цією моделлю та фактичною швидкістю, з якою галактики віддаляються одна від одної. Ця розбіжність свідчить про те, що наше розуміння темної енергії може бути неповним.
В’язкий всесвіт?
Мухаммад Гулам Хуваджа Хан, дослідник з Індійського технологічного інституту, припускає, що космос може мати об’ємну в’язкість – показник того, наскільки рідина чинить опір потоку або деформації. У цьому випадку це означає, що вакуум простору не ідеально порожній, але має примарний опір розширенню.
Хан припускає, що ця в’язкість виникає через «просторові фонони» — поздовжні коливання в самій тканині простору, подібні до того, як коливаються атоми в кристалі. Ці вібрації діятимуть як звукові хвилі у вакуумі, створюючи опір космічному розширенню. Коли простір розширюється, ці фонони будуть коливатися, створюючи тиск, який протидіє зовнішньому тиску темної енергії.
Як модель відповідає даним
Ця модель, яка розглядає Всесвіт як в’язку рідину, напрочуд добре узгоджується з даними DESI. Вона пропонує потенційне вирішення спостережуваних розбіжностей між теорією та спостереженнями, припускаючи, що розширення Всесвіту може відбуватися повільніше, ніж передбачалося, через цей ефект в’язкості.
Будьте обережні: ще занадто рано
Незважаючи на те, що ця гіпотеза є багатообіцяючою, вона залишається непідтвердженою та потребує експертної перевірки. Якщо буде доведено, в’язка темна енергія фундаментально змінить наше розуміння вакууму космосу. Наразі незрозуміло, чи є ця в’язкість справжньою властивістю природи чи просто артефактом помилок вимірювання.
«Це не остаточна відповідь, але це переконлива альтернатива, яка заслуговує на подальше дослідження», — каже Хан.
Достовірні дані DESI все ще аналізуються, і наукове співтовариство залишається обережним. Однак можливість того, що Всесвіт більш липкий, ніж ми думали, відкриває нові захоплюючі напрямки для космологічних досліджень.
