Населення беркутів у Неваді стрімко скорочуються, особливо тривожна тенденція спостерігається в долині Сухого Озера, яку біологи тепер називають «вихором смерті». Незважаючи на попередні припущення щодо стабільності ситуації по всьому штату, нові дані відстеження показують стурбоване зниження на 10% з 2014 року, що спричиняє побоювання з приводу прискорення втрат. Ситуація критична, тому що беркути розмножуються повільно, що ускладнює відновлення популяцій після значних втрат.
Таємниця Популяції, що скорочується
Дослідники на чолі з Джо Барнсом із Служби охорони дикої природи США відстежували беркутів Невади, використовуючи рюкзаки з передавачами. Ця робота була складною, вимагала нічних захоплень, щоб уникнути виявлення обережними птахами. Дані, зібрані з 43 дорослих особин (30 з яких згодом загинули) та мічених пташенят, показали тривожну тенденцію: території здаються зайнятими, але птахи постійно вмирають та замінюються іншими, які мігрують з інших місць. Ця постійна плинність маскує справжні масштаби скорочення популяції за стандартних підрахунків.
Злиття Множинних Загроз
Причина не в одному факторі, а в сукупності тисків. Лісові пожежі, посуха, зіткнення з лініями електропередач та отруєння свинцем — усе це сприяє загибелі беркутів. Погіршує проблему те, що нещодавній вірус знищив популяцію кроликів — основне джерело їжі для беркутів, що призвело до масового голодування. Стрес від цих умов навіть змусив беркутів пропускати періоди розмноження протягом кількох років, що посилило зниження їхньої чисельності.
Втрата Середовища Проживання та Розвиток Енергетики
До кризи додається розширення сонячних енергетичних проектів, які вторгаються в життєво важливі житла беркутів. Заплановане сонячне поле площею 104 квадратні кілометри в долині Сухого Озера становить серйозну загрозу, якщо його не керувати обережно. Швидке перетворення земель для енергетичного розвитку, якщо воно проводиться без урахування екологічних наслідків, може мати руйнівний вплив на місцеву дику природу.
Майбутнє Залишається Невизначеним
Незважаючи на похмурі перспективи, деякі беркути все ж таки виживають у суворих умовах. Нещодавні обстеження показують мінімальне залицяння, брак видобутку та вкрай суху рослинність, але птахи залишаються. Чи зможуть вони адаптуватися чи «вихор смерті» пожне більше жертв, залишається тільки чекати і дивитися.
«Є 2-відсоткова ймовірність того, що всі щасливі і здорові, але 98-відсоткова ймовірність того, що їхня кількість скорочується, і це досить сильне скорочення». – Джо Барнс, Служба охорони дикої природи США
Ця ситуація наголошує на терміновості вирішення множинних загроз для вищих хижаків у крихких екосистемах. Беркути Невади є суворим попередженням: коли кілька факторів стресу сходяться, навіть стійкі види можуть зіткнутися зі швидким колапсом.
