Добре відомо, що літні люди сприймають плин часу не так, як молоді. Для людей похилого віку час летить стрімко, незалежно від того, чим вони зайняті. Існувало безліч гіпотез, що пояснюють різницю відчуття часу
Японські вчені хаяші (hayashi) і іврі (ivry) з національного інституту здоров’я провели серйозну наукову роботу і прийшли до висновку, що сприйняття часу спотворюється у людей похилого віку через порушення взаємозв’язків нейронів мозку.
Для вивчення цього явища фахівці досліджували мозкову активність групи літніх людей за допомогою апарату мрт. Кожному з добровольців показували 30 разів сіре коло, попередньо повідомивши, скільки займе цей процес. Після завершення досвіду учасники розповіли, скільки за їхніми відчуттями зайняла демонстрація кола.
Переважна кількість учасників експерименту неправильно визначила час, протягом якого на екрані демонструвалася геометрична фігура. Випробуваним давався час для обмірковування відповіді, під час якого проводилося спостереження за їх мозковою активністю за допомогою чутливого обладнання.
Виявилося, що активність нейронів при оцінці часу знизилася. Це означає, що нейрони, що відповідають за відчуття часу, «постаріли» і вже не встигають працювати синхронно з нейронами інших груп. Саме через це літні люди відчувають час не так, як молоді і їм здається, що події тривають довше, ніж це є насправді. Через цей фактор день старого «стискається» і здається коротким і непродуктивним.
