У соцмережі повідомлення: Ім’ярек Имярековеч трагічно загинув в ДТП. Додаються фотографії роздовбаній в мотлох машини.
В коментах: «Шкода, хороший чоловік був», «Шкода людини, душа компанії», фотографії свічок, вінків і ще тонни інших сліз і сопель.
Варто висловитися в дусі: «Не хрін було гнати вночі сильний дощ по зустрічній, собі геть на вус мотайте, як робити не треба» — на тебе відразу ж виливають відро проносу.
Якщо людина дохне («вмирає» і «гине» — здавалося б, синоніми, але тут ні те, ні інше не підходить) у власній блювотині по п’янці, перетворюється у фарш у залізному відрі або розмазується рівним шаром по асфальту, переходячи дорогу в недозволеному місці — це його власна вина. І за що, питається, його жаліти? За те, що порушував?
