Я задовбали відчувати себе нижче за статусом, ніж інші, та ще й бути готовою виправдатися, чому у мене така фу-фу-фу робота. А я працюю на заводі. До цього я встигла попрацювати і в офісах, і навіть викладачем у приватній елітній школі, але потім обставини склалися так, що за графіком мені підходила тільки ця вакансія, а робота потрібна була терміново, так я там, власне, і виявилася.
До речі, робота мені подобається! Хороша зарплата, відмінний дружний колектив. Але що я бачу! Варто мені сказати в компанії своїх знайомих, що я пішла на завод, як в їхніх очах відразу ж з’являється зневажливе «фі» і море співчуття.
Перший час я чомусь виправдовувалася, мовляв, ну так, це не робота моєї мрії, потихеньку буду шукати іншу, звичайно ж, в офісі! І все тут же радісно піддакували: «Все правильно! А то теж мені робота — на заводі! Там тільки чернь і неуки без утворення плюс алкашня всяка!» Переконувати безглуздо. Найсмішніше, що моя зарплата вище багатьох моїх знайомих, які працюють в нібито набагато більш престижних місцях.
Було б смішно, якби не було так сумно. З яких це пір працювати на заводі стало ганебно?!
