Я з далекого 2000 року користуюся телефонами фінської фірми «Нокіа». Було у мене їх 7 штук. Всі вони, включаючи сьогоднішній, примітивні кнопкові дзвонилки.
Останні три роки все моє оточення буквально вимагає придбати модний сенсорник. Я відмовляюся, і ось чому:
Я з телефоном звертаюся по-скотськи. Ношу його в кишені з дріб’язком і ключами. Він у мене падає кожен день три рази мінімум — на кахель у ванній, в метро, на роботі (у мене на роботі підлога бетонна). Іноді він падає у ванну з водою або в унітаз. Потопельник реанімується власноруч. Мої дзвонилки терплять таке роками.
Я подорожую. Зі своїм другом-рюкзаком я люблю забиратися подалі суб’єкти нашої федерації. Телефон повинен стоїчно переносити спеку, холод, дощі, піщані бурі та інші непередбачені обставини, пов’язані зі свійським зверненням. Нинішній, приміром, падав зі стіни у внутрішній двір Виборзького замку (з п’яти метрів на гранітну бруківку). І нічого, працює.
Іноді я забираюсь туди, де немає розеток. А у мене є два запасних акумулятора. Донорами акумів стали старші брати-близнюки моєї дзвонилки. Цей набір забезпечує безперебійний зв’язок з будинком на два тижні. До речі, зарядні пристрої від попередніх апаратів лежать у мене вдома, у батьків, на роботі і ще в парі місць, де я часто буваю. В одного зарядника шнур перегризло домашнє тварина. Інші ушатать не змогло навіть абсолютно скотиняче звернення.
У поїздках включається роумінг. А у модних сенсорників по десять разів на день оновлюються програми. Я не бажаю все це оплачувати, зарядка поїдається дикими темпами, акумулятор не дістати і не замінити.
Від телефону мені потрібні дзвінки, SMS, будильник і калькулятор. В моїй звонилке все це є. Більшого я не хочу — іграшки я не граю, музику слухаю з плеєра, все ж таки фоткаю фотоапаратом, для інтернету у мене є планшет. Ніжні прилади з собою в поїздки я не беру — вони такого точно не винесуть.
Якщо черговий апарат все-таки не виніс життя і помер, я не засмучуюсь. Раз у два роки віддати 700 рублів я цілком готова. Звичайно, багато виробників роблять нібито протиударні, пило-волого-стійкі смартфони з посиленим акумулятором. Однак, коштують вони дорожче, ніж усі мої попередні телефони разом. І я дуже сильно сумніваюся, що вони Екшн сно витримають постійну експлуатацію в режимі краш-тесту.
На даний момент я отшучиваюсь в стилі «вам мобіла — для понтів, мені мобіла для дзвінків», «неестетично, зате дешево, наЕкшн но і практично», «не людина для телефону, а телефон для людини».
Правда, дуже хочеться на фразу «ну чому ти не купиш собі хороший телефон, от як у мене?» відняти у людини його гаджет, жбурнути про кахель, дістати свій телефон, жбурнути поряд, а потім сказати: «Що, не працює? А мій працює. У мене хороший телефон».
