Мені дуже набридли нинішні творці — всі, хто викладає свої творіння в інтернет для обговорення.
До чого ж ніжними всі стали! Я розумію, що вам неприємно знати, що кому-то ваша творчість може не подобається. А якщо вас критикують, то критика повинна бути конструктивною. І обов’язково треба переконати опонента, що все в його роботі офігенно, до вас просто докопується. Але, любі мої, я не можу сказати точно, що мені не подобається, якщо, на мій погляд, вся ваша робота повністю вийшла хріновою. Я просто напишу, що мені не сподобалося, без конкретики.
На початку моєї художньої кар’єри коментар виду «еб@$ь х№%ня» вважався цілком критичним, і чоловік ішов думати сам, що і де зробив не так. Сам, ніхто йому на блюдечку не підносив його помилки — чай, не в школі. І ніхто не ображався, народ йшов в рефлексію і виправлявся.
Днями на мене буквально вилили відро помиїв за «поганий» коментар. Запитала, мовляв, що, я можу тільки захоплюватися? Я і так вибачилася, адже людина старалася, а вийшло не дуже. Виявляється, вибачатися в такому випадку — зарозумілість. Вау. А вимагати залишати тільки схвальні відгуки — це що? Людині, бачте, неприємно читати таке. Ну, а мені, блін, приємно бачити фігню в стрічці?
Не можу я писати окропом від кожного вашого творіння. Ви просите оцінити? Ось вам моя оцінка. Погана. Ви ж не просіть вчителів ставити вам лише п’ятірки, правильно? А мене чому-то просіть. Та ще з виглядом, що я зобов’язана вами захоплюватися, яку б гидоту ви не явили світу. Задовбали!
