Мене задовбали люди, не здатні до передачі інформації ротом.
Так, я за освітою — розробник комп’ютерних систем, тому тема передачі інформації для мене — суто професійна. Але, чорт забирай, ми тим і відрізняємося від тварин, що маємо розвинений мовний апарат. Так навчитеся ж їм користуватися, заради всього святого!
Якщо я володію декількома мовами, це не означає, що я зможу переказати тобі слово, яке ти прочитаєш мені по телефону. Особливо — поза контекстом та особливо — з перешкодами від прерывающейся мобільного зв’язку. Так складно прочитати все речення, причому по нормальному, не мобільному телефону?
Або ось, здавалося б, простий випадок — чоловік почав фразу, перебуваючи в іншій кімнаті, під шум телевізора, і доніс до мене тільки кінець фрази. На однозначно сформульоване прохання «Скажи, хто попросив?» фраза повторюється рівно з того фрагмента, який я сам озвучив в питанні.
Про «візьми, ну це, воно лежить там, ну ти знайдеш» взагалі мовчу — людина на повному серйозі вважає, що «це» — точне визначення, а «там» — точне місцезнаходження?
Чому, коли не заводиться машина, я не розводжу моралізаторство по мобілі, в якій ось-ось скінчиться батарейка, а даю чіткі й однозначні інструкції і при цьому ставлю прості питання, на які можна відповісти тільки «так» або «ні»? Що я отримую у відповідь? Міркування на тему «яка жахлива машина», істерики «у мене нічого не виходить», вперте небажання відповісти одним словом на питання: «Ти бачиш зліва стрілку?» або «Твоя нога на педалі гальма?». Це так складно?
Наш мозок влаштований так, що деякі фрази, сказані скоромовкою і без інтонацій, зливаються в абракадабру. І скільки не повторюй цю скоромовку, у мозку немає жодних шансів розпізнати окремі слова. Так перефразуйте, чорт забирай, то ж пропозицію, якщо після другого разу вас все одно не зрозуміли — ми ж Homo sapiens, а не амеби якісь.
Люди, навчіться говорити і слухати!
