Йому 56 років. Це найстаріший науковий парк у Європі, розташований на Мілтон Роуд. Сьогодні тут працюють 7000 співробітників, які створюють технології, лікують хвороби та вирішують проблеми, про які більшість людей навіть не замислюються.
Новий план передбачає глобальні зміни.
Уявіть потроєння економічного ефекту до 3 мільярдів фунтів стерлінгів на рік. Саме ця цифра стала метою проекту. Нові будівлі, сучасна інфраструктура та рішучий перехід від хаотичного органічного зростання до стратегії максимальної ефективності використання простору.
«Відкриття нового Наукового парку» — це рекламний слоган.
Про це говорить леді Саллі Девіс, староста Трініті-коледжу. Кембриджський коледж виступає одним із інвесторів проекту поряд із орендарями нерухомості. Головна ідея – відкрити парк не лише для вчених у білих халатах, а й для молоді, а також мешканців навколишніх міст та сіл.
Плани масштабні.
Площа забудови збільшиться із 2,8 до 8 мільйонів квадратних футів. Значний стрибок. За твердженням коледжу, таке зростання принесе «вигоди та можливості» не лише Кембриджу, а й Пітерборо. Здається, що ініціатори сповнені рішучості чи, можливо, просто оптимізму.
На першому місці – робочі місця. Будуть потрібні будівельники, садівники, співробітники HR-відділів та вчені. Потім йдуть «м’які» поліпшення: найкраще автобусне сполучення, велодоріжки, ефективна система захисту від повеней та ландшафтний дизайн, що підтримує життя комах та бджіл.
Парк вже відкритий для публіки, а новий план передбачає додавання вуличних експозицій та відкритого музею, а також зміцнення зв’язків із Науковим центром Кембриджу. Мета – зацікавити дітей наукою, технологіями, інженерією та математикою (STEM). І це справедливо: хто не хоче бачити більше майбутніх інженерів?
Ребекка Портер, керівник Наукового центру Кембриджа, сповнена ентузіазму, і це має вагомі підстави. Після переїзду центру до парку з ініціативи Трініті-коледжу їхня аудиторія швидко зросла. У 2025 році очікується 30 000 відвідувачів та освітні заходи для 1400 школярів із Візбича.
У чому особливість цього місця?
Воно знаходиться поряд із реальними науковими дослідженнями. Тут все відбувається в реальному часі та в первозданному вигляді. Як каже Портер, вони не інтерпретують інновації з безпечної дистанції, а безпосередньо залучені до їхньої трансляції. Така близькість до джерела знань неповторна. Її не можна підробити.
Ролан Сінкер, завідувач кафедри університету, бачить тут щось більше. Це знак довіри до Великобританії та декларація позиції: країна залишається лідером у науці та технологіях, стверджує він. Тисячі висококваліфікованих робочих місць та мільярди у національну економіку.
Можливо, проривні відкриття залишаться тут. Можливо, вони підуть за кордон. Одне вірно: інвестиції течуть.
Парк росте, зводяться нові будинки. Тепер залишається тільки чекати: чи збудуться ці обіцянки, чи розчиняться у повітрі.
