Нереальні послуги за смішні гроші

0
86

Хотілося б відповісти на крик душі з посту «Гільдія нехлюїв». Шановний, право, ну ви ж не такі дурні, як хочете здаватися, вам пояснити алгоритм, чому все через жопу? Ну поїхали.

Ви замовник з грошима. Приходьте до підрядника, який обіцяє вам зробити добре за ваші гроші. І починається:

  • Найчастіше ваше ТЗ розраховане на кілька більші гроші, ніж ті, якими ви володієте, але замовлень у підрядника мало, а то й зовсім немає, і він готовий поступитися моральними, матеріальними і всіма іншими принципами, тому що хочеться їсти. Він береться.

  • Але частина роботи він не може виконати самостійно, тому перенаправляє ТЗ іншого суміжного спецу, віднімаючи з ТЗ суму свого гонорару. Спец дивиться, дивиться, тре очі, задає сакраментальне питання: «Шановний, ви в собі? За ці гроші? За такий термін? Та вам, батенька, потрібно до лікаря, ви злегка перетрудилися». І так на це відповідають три-чотири людини. У підсумку перший підрядник робить хід конем — та-дам! — він забиває на строк, думаючи, що відхреститься, і віддає замовлення самому дешевому субпідряднику.

  • Найдешевший субпідрядник теж не сам робить, він приходить до таких, як я. А я — людина на зарплаті, що працює строго в рамках щомісячного гонорару, бо вже ясно — ні підвищень зарплати, ні підвищень посади не буде, тому як платять, так і працюємо.

  • Мене починають підганяти. А мені не повірите, все одно. Середня Зарплата по галузі, не тут отримаю, так в іншому місці, премій за ударну роботу немає. Поясніть мені мою мотивацію робити добре саме вам? Я зроблю роботу рівно в рамках реального ТЗ. Що ви там написали в своїх хворих фантазіях і побажаннях — це не мої проблеми, у мене є реальний, а не фантастичний регламент і реальні, а не фантастичні терміни, якщо вас про це не сказали відразу — це взагалі не мої проблеми, я із замовником не контактую. Якби у мене було бажання робити вам добре, у мене був би свій дрібний, але бізнес.

  • У підсумку після приходу п’ятого гінця з батогом я встаю з-за столу і пояснюю, що ось прямо зараз я беру свої особисті речі і йду куди завгодно — для початку на лікарняний. У підсумку всі зітхають і просять назвати реальні терміни. Я їх називаю. Мене залишають у спокої.

  • Так як мене вже відверто дістали, я зі свого боку роблю все, щоб швидше здати це завдання, бо голова вже болить від цих ходінь і дзвінків. Однак я піду додому не пізніше 18:30, півгодини спишемо на особливу послугу собі ж (ще раз — спихнути швидше), але до 20:00 я не залишуся. Мені за це не платять. І у мене є своє життя.

  • У підсумку з невеликим запізненням я передаю завдання наверх. Там теж туди-сюди. І ви отримуєте щось на тиждень пізніше. Хто винен? Так підрядник, що не сказав правду. І ви. Ви ж хотіли заощадити, так? Вам розказали, що в цьому житті потрібно платити за все? Ні? Ну і чиї тоді це проблеми?

  • Якщо що, я 300 з гаком днів у році є ще й представником замовника, і мене теж парить від того, що мої прохання не виконуються або виконуються через жопу. Але я хоча б розумію, що за той бюджет, що мені виділили, цілувати в це місце мене ніхто не зобов’язаний, тому для початку я йду до начальства і чесно, дивлячись в очі, кажу: «Іване Івановичу, ви розумієте, що на ці гроші можна отримати тільки це і це? Розумієте? Тоді поставте, будь ласка, підпис ось тут, де написано те, що мені доводиться зараз озвучувати».

    Задовбали товариші, які за смішні гроші хочуть отримати нереальні послуги.