Нереальні послуги за смішні гроші

0
2

Хотілося б відповісти на крик душі з посту «Гільдія нехлюїв». Шановний, право, ну ви ж не такі дурні, як хочете здаватися, вам пояснити алгоритм, чому все через жопу? Ну поїхали.

Ви замовник з грошима. Приходьте до підрядника, який обіцяє вам зробити добре за ваші гроші. І починається:

  • Найчастіше ваше ТЗ розраховане на кілька більші гроші, ніж ті, якими ви володієте, але замовлень у підрядника мало, а то й зовсім немає, і він готовий поступитися моральними, матеріальними і всіма іншими принципами, тому що хочеться їсти. Він береться.

  • Але частина роботи він не може виконати самостійно, тому перенаправляє ТЗ іншого суміжного спецу, віднімаючи з ТЗ суму свого гонорару. Спец дивиться, дивиться, тре очі, задає сакраментальне питання: «Шановний, ви в собі? За ці гроші? За такий термін? Та вам, батенька, потрібно до лікаря, ви злегка перетрудилися». І так на це відповідають три-чотири людини. У підсумку перший підрядник робить хід конем — та-дам! — він забиває на строк, думаючи, що відхреститься, і віддає замовлення самому дешевому субпідряднику.

  • Найдешевший субпідрядник теж не сам робить, він приходить до таких, як я. А я — людина на зарплаті, що працює строго в рамках щомісячного гонорару, бо вже ясно — ні підвищень зарплати, ні підвищень посади не буде, тому як платять, так і працюємо.

  • Мене починають підганяти. А мені не повірите, все одно. Середня Зарплата по галузі, не тут отримаю, так в іншому місці, премій за ударну роботу немає. Поясніть мені мою мотивацію робити добре саме вам? Я зроблю роботу рівно в рамках реального ТЗ. Що ви там написали в своїх хворих фантазіях і побажаннях — це не мої проблеми, у мене є реальний, а не фантастичний регламент і реальні, а не фантастичні терміни, якщо вас про це не сказали відразу — це взагалі не мої проблеми, я із замовником не контактую. Якби у мене було бажання робити вам добре, у мене був би свій дрібний, але бізнес.

  • У підсумку після приходу п’ятого гінця з батогом я встаю з-за столу і пояснюю, що ось прямо зараз я беру свої особисті речі і йду куди завгодно — для початку на лікарняний. У підсумку всі зітхають і просять назвати реальні терміни. Я їх називаю. Мене залишають у спокої.

  • Так як мене вже відверто дістали, я зі свого боку роблю все, щоб швидше здати це завдання, бо голова вже болить від цих ходінь і дзвінків. Однак я піду додому не пізніше 18:30, півгодини спишемо на особливу послугу собі ж (ще раз — спихнути швидше), але до 20:00 я не залишуся. Мені за це не платять. І у мене є своє життя.

  • У підсумку з невеликим запізненням я передаю завдання наверх. Там теж туди-сюди. І ви отримуєте щось на тиждень пізніше. Хто винен? Так підрядник, що не сказав правду. І ви. Ви ж хотіли заощадити, так? Вам розказали, що в цьому житті потрібно платити за все? Ні? Ну і чиї тоді це проблеми?

  • Якщо що, я 300 з гаком днів у році є ще й представником замовника, і мене теж парить від того, що мої прохання не виконуються або виконуються через жопу. Але я хоча б розумію, що за той бюджет, що мені виділили, цілувати в це місце мене ніхто не зобов’язаний, тому для початку я йду до начальства і чесно, дивлячись в очі, кажу: «Іване Івановичу, ви розумієте, що на ці гроші можна отримати тільки це і це? Розумієте? Тоді поставте, будь ласка, підпис ось тут, де написано те, що мені доводиться зараз озвучувати».

    Задовбали товариші, які за смішні гроші хочуть отримати нереальні послуги.

    НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

    Please enter your comment!
    Please enter your name here