Я не буду вам представлятися. Нехай це і неввічливо, зате не залишить відсутності простору для фантазії і кліше aka «прийнятих норм».
У мене дуже поширене візантійське ім’я, яке стало вважатися традиційно російським після хрещення Русі. І воно має зменшувальну форму, яку я ненавиджу, яка для мене пов’язана виключно з ненавистю, насильством і страхом. Вона змушує мене відчувати себе жертвою, згадуючи минулі події, а я дуже не люблю бути жертвою. Так от, я використовую замість неї повну форму.
В минулому році я пішла в універ і відразу ж зіткнулася з нерозумінням. «Всі скорочуються, і ти сокращайся», «Нам так незручно!» — нормальні реакції. Коли я згадую, що у Франції це ім’я широко поширене без будь-яких скорочень, отримую у відповідь грубе: «Ти щось поплутала, ми в Росії!» Звичайно, як я могла забути? Ми ж там, де ніхто не поважає чужу особистість і чужі вподобання.
Начебто переконала. Але недавно (на другому році навчання) одногрупник писав список тих, хто з ним знімає фільм, і записав мене тією самою формою, адже у нього пальці відваляться три зайві літери написати. А днями я побачила пост моєї подруги на важливу для мене тему, де були слова: «А X ми запросимо в перший ряд», де Х — та сама ненависна форма. Я ридала і думала, за що вона мене так принизила, чому так ненавидить, адже вона знає. Через годину, коли істерика вщухла і я зважилася написати їй повідомлення, перша його версія була: «За що ти мене так ненавидиш?». Коли через кілька ітерацій повідомлення стало більш-менш прийнятним і нарешті було відіслано, я дізналася, що пост був про мого тезки…
Я розумію, що вам необхідно дізнатися причину, але я не хочу про це говорити або тим більше писати. Коли спогади перетворюються в слова, вони оживають. Слова неможливо вибити з голови. Події, з-за яких я ненавиджу цю форму, досі, незважаючи на час, що минув, не дають мені спати по ночах, змушують ні з того, ні з сього ридати, вкладають в серці відчуття небезпеки, навіть коли я в колі люблячих людей.
Я мрію поїхати з колишнього СРСР туди, де ніхто не знає, що мені треба скорочувати своє ім’я. Перевірено — один друг-іноземець взагалі не знав, що імена можуть бути скорочені.
